Портфоліо

Педагогічне кредо: "Учень, не амфора, яку потрібно наповнити знаннями, а факел, який треба запалити!"
                                                      Б. Паскаль.

   Прізвище, ім'я, по батькові:
   Здор Марина Анатоліївна.
   Вчитель математики Володимирівської ЗШ І -ІІІ ступенів Знам'янського району, Кіровоградської області

   Дата народження: 22 жовтня 1969 року

   Стаж роботи: 24 роки

   Кваліфікаційна категорія: вища

Освіта: вища, Кіровоградський педагогічний інститут ім. О. Пушкіна, спаціальність "Математика і фізика", 1991рік.

Підвищення кваліфікації:  
   Курси з математики при Кіровоградському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2015 рік
Свідоцтво про підвищення кваліфікації №3446

Моя методична проблема:
  Підвищення ефективності уроку математики, рівня навчальних досягнень учнів на основі диференціації та індивідуалізації.

Результат роботи з обдарованими дітьми за останні 5 років:   2014-2015 н.р. ІІ місце на ІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики Жевакіна Влада 6 клас;
2015-2016 н. р. ІІІ місце на ІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики Жевакіна Влада 7 клас.

Опис досвіду роботи.

Сучасне суспільство ставить перед школою завдання підготувати випускників здатних:

·                       гнучко адаптуватися в життєвих ситуаціях, самостійно здобуваючи необхідні знання, уміло застосовуючи їх на практиці;

·                       самостійно мислити, бачити проблеми,що виникли у реальній дійсності і шукати шляхи їх вирішення;

·                       самостійно працювати над розвитком власного інтелекту;

·                       грамотно працювати з інформацією.

Ідучи на урок, щоразу задумуюсь над тим, як побудувати роботу так, щоб традиційний навчальний матеріал не пройшов повз свідомість учнів, а залишив у кожному із них ще одну часточку знань із математичної скарбниці. Діти – це наша радість, наше щастя і наше майбутнє. І тільки від від нас, дорослих, залежить, якими вони виростуть і як будуть будувати своє життя і життя держави в цілому. Завдання вчителя – створювати такі умовіи для навчання, за яких ставлення учня до навчального матеріалу мало б перетворювальний характер, тобто знання, вміння і навички мають стати їх надбанням. Знання здобуті учнями самостійно, значно цінніші за будь – яку зовнішню інформацію, як сприймається ними механічно. Активність пізнання учнів виявляється в осмисленні зв’язків нового з тим, що їм вже відомо, у визначені нових ознак предмета, який досліджується. Тому темою своєї роботи я вибрала: «Підвищення ефективності уроку математики, рівня навчальних досягнень учнів на основі диференціації та індивідуалізації».
 Рівневий підхід і технологія рівневої диференціації -це  сукупність форм і методів навчання, що враховують індивідуальні особливості учня, його потреби та інтереси. Рівнева диференціація навчання, на мою думку, є запорукою розвитку дітей з різними здібностями та інтересами. Диференціація навчання досягається шляхом забеспечення кожного учня навантаженням, відповідно з його індивідуальними можливостями, що практикую різними способами: диференційовані домашні завдання, необов'язкові  завдання, додаткові індивідуальні завдання. Таке навчання вимагає високої організації на уроці, доброї підготовки, тому багато працюю над самоосвітою. Я вважаю, що диференціація та індивідуалізація - вдала методика, зручно застосовувати на практиці, підкріплена великою кількістю дидактичних матеріалів. Вона дозволяє кожній дитині творчо розвиватися, створює сприятливу психологічну обстановку на уроці для учня, забезпечує цілеспрямоване керування творчою діяльністю учнів та вчителя. Здійснюється диференціація: за обсягом завдань, за змістом, за складністю завдань.
Наприклад.
 Для всіх розв'язати рівняння: а) х+45=89;   б) 150-х=36.
Для більш сильніших учнів: а) (56-х)+99=142;   б) 56-(х-12)=26.

На уроках використовую евристичні і пошукові бесіди. При вивченні нового матеріалу пояснення проводжу разом з учнями і вони самі «докопуються» до істини. Ефективно на уроках використовується метод створення проблемної ситуації. Це, на мою думку, один з найдієвіших методів активізації уваги школярів. Якщо перед викладом нової теми створити проблемну ситуацію, увага учнів буде привернена на вирішення проблеми, а значить, і до теми, що вивчається. Наприклад, при вивченні  теореми  про суму кутів трикутника, можна одразу ж сформулювати теорему і приступити до її доведення, як це подається у навчальних книгах. Але щоб краще привернути увагу учнів до теореми, корисно провести деяку попередню роботу:

- Спробуйте побудувати трикутник, у якого кожен кут дорівнює 80°... (хвилинна пауза). Не виходить? Чому? Усе стане зрозумілим, коли ми доведемо наступну теорему. У кожному трикутнику сума всіх кутів дорівнює 180°. Доведемо цю теорему...

Можна підвести школярів до теми іншим способом:

- Один кут трикутника дорівнює 50°, другий - 100°. Чи зможете ви знайти міру третього кута?... Не зможете. Бо ви ще не знаєте дуже важливої теореми. А наприкінці уроку, коли ми доведемо теорему, кожен з вас цю задачу розв'яже усно. Яку ж теорему ми повинні довести? Сформулюю її...

Перед формулюванням теореми я створюю  проблемну ситуацію: поставивши запитання, на які учні поки що не могли дати обґрунтованої відповіді. Звичайно, постановка таких питань привертає увагу учнів. Вони чекають на відповідь і тому - максимально уважні. Можна також привернути увагу учнів, допустивши помилку, спонукавши учнів знайти її та обґрунтувати відповідь. 

Метод реклами зацікавлює учнів своєю новизною, сучасністю. Адже вони бачать, яке велике значення в житті має реклама. Користуючись цим прийомом, я даю учням завдання підготувати рекламу про якесь математичне поняття. Учні створюють короткі повідомлення, які закликають до важливості вивчення тієї чи іншої теми. А на уроці «йде трансляція» реклами.

При перевірці теоретичного матеріалу дієвий метод незакінчених речень. Тому на уроках я часто його використовую. Застосування цього методу ефективне при розв’язуванні логічних задач, при перевірці засвоєння учнями базових понять, наприклад, «Математичний диктант».

Розвиток мислення школярів, певної самостійності думок спонукають учнів до висловлення своєї думки, стимулюють вироблення творчого ставлення до будь-яких висновків, правил тощо. Тому на уроках я використовую вправи, спрямовані на самостійне осмислення матеріалу, наприклад, «Пошук інформації», «Індивідуальні завдання», «Розв’язування логічних задач».

Я не часто маю можливість використовувати на уроках математики комп’ютерні технології, тому зацікавити учнів мені вдається нетрадиційними уроками або цікавими фрагментами уроків, наприклад, «Уроки-конференції», «Уроки-змагання», «Математичні вікторини», «Дидактичні ігри» тощо.

Становлення наукового світогляду учнів неможливе без ознайомлення зі специфікою математичних методів пізнання. Формування уявлень про математичне моделювання, розуміння зв’язку математики з дійсністю.

Оскільки, в позаурочний час діти не лише краще пізнають навколишній світ, а й розвивають мислення, вчаться аналізувати, порівнювати і зіставляти, узагальнювати, конкретизувати, абстрагувати від часткового, робити умовиводи. Тому,в своїй діяльності я багато уваги  приділяю позакласній роботі. Позакласні заняття є невід'ємною частиною всієї навчально-виховної роботи. Впевнена, що різні форми позакласних занять позитивно впливають на розвиток творчих здібностей дітей, сприяють формуванню вміння обчислювати приклади та розв'язувати задачі, креслити геометричні фігури, визначати периметр, площу, об'єм тощо, вибираючи при цьому раціональні прийоми роботи. Вони дозволяють прищепити учням практичні навички та вміння, які допоможуть їм успішніше адаптуватись до життя в соціальному середовищі.

В моїй практиці присутні такі форми проведення позакласної роботи з математики як:

·                   Олімпіада;

·                   Хвилини цікавої математики;

·                   Випуск математичних газет;

·                   Математичні ігри;

·                   Факультатив з математики;

·                   Індивідуальні заняття.

Найбільш поширеною формою позакласної роботи, яку використовую я в своїй діяльності, є математичні ігри - рухові, настільні, хвилини цікавої математики, математичні ранки тощо. Ігри для школярів можуть бути і як відпочинок, і як джерело творчої діяльності. Створення ігрової ситуації сприяє тому, що учні, не докладаючи значних зусиль, засвоюють знання, вміння та навички.

Праця вчителя – це постійний творчий пошук. В своїй роботі намагаюсь знайти шляхи до особистості учня через звернення до життєвого досвіду, через задачі прикладного змісту, використання історичного матеріалу, що викликає інтерес до предмету.